ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
24.06.2004                        Справа N 17-4-22-38-20/01-1832
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
розглянувши касаційну        ТОВ “Т”
скаргу
 
на постанову                 Одеського апеляційного
                             господарського суду від 16.12.2003
                             року
 
у справі за позовом          ТОВ “Т”
 
до                           1) НАСК “О” в особі Малиновського
                             відділення та Одеської обласної
                             дирекції
                             2) кооператив “М”
                             3) МПП “К”
 
третя особа                  ПП “Т”
 
про   стягнення 481 814 грн.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
у  березні  2002 року, ТОВ “Т” звернулось до суду з позовом  про
стягнення з Національної акціонерної страхової компанії “О”  481
814  грн.  страхового відшкодування посилаючись  на  невиконання
відповідачем  умов  укладеного з ним договору страхування  майна
№ 43/2і від 14.08.2000 року.
 
У  зустрічному  позові  відповідач просив  визнати  цей  договір
недійсним  згідно  ст.  56 ЦК України  ( 435-15  ) (435-15)
        ,  з  мотивів
укладення його внаслідок помилки.
 
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім  рішенням  господарського  суду  Одеської  області  від
17.06.2003  року  позов  задоволено. У  задоволенні  зустрічного
позову відмовлено.
 
Постановою  Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
16.12.2003  року  розмір страхового відшкодування,  що  підлягає
стягненню з відповідача, зменшено до 44832,48 грн.
 
У  касаційній скарзі позивач посилається на неправильну  правову
оцінку   апеляційним  судом  обставин  справи,   безпідставність
зменшення  розміру страхового відшкодування і просить  постанову
апеляційного  суду  скасувати, а рішення суду  першої  інстанції
залишити без змін.
 
Заслухавши  суддю-доповідача,  пояснення  представників  сторін,
перевіривши  матеріали справи та обговоривши наведені  позивачем
мотиви,  зокрема  і  після оголошеної судом до  24.06.2004  року
перерви,  судова  колегія  не  вбачає  підстав  для  задоволення
скарги, виходячи з наступного.
 
Згідно  ст.  9  Закону України “Про страхування”  ( 85/96-ВР  ) (85/96-ВР)
        
страхове  відшкодування – це страхова виплата, яка  здійснюється
страховиком  у  межах  страхової  суми  за  договором  майнового
страхування при настанні страхового випадку. При цьому, страхове
відшкодування не може перевищувати прямого збитку, якого  зазнав
страхувальник.
 
За  висновками спеціаліста експертно-оціночної фірми ПП “Б”, яка
має   право   на  здійснення  практичної  оціночної  діяльності,
відповідно до сертифіката суб’єкта оціночної діяльності № 557/02
від   30.05.2002   року,   середня   ринкова   вартість   партії
будівельно-оздоблювальних   матеріалів   виробництва    концерну
CAPAROL  (фірми LACUFA AG, Німеччина), а аналогічний  товар  був
об’єктом  договору  страхування від 14.08.2000  року,  №  43/27,
станом  на  серпень 2000 року, тобто на час настання  страхового
випадку складає 46832,48 грн.
 
Зазначений  висновок  щодо вартості товару співпадає  вцілому  з
даними   Торгово-промислової   палати   України   про   вартість
аналогічного товару у 2002 році, наданими позивачем доказами  не
спростовуються,  за відсутності у позивача оригіналів  технічних
паспортів,  сертифікатів на кожний вид  втрачених  матеріалів  і
неможливості   проведення  судової  експертизи  для   визначення
вартостў  товару  підстав  для  встановлення  збитків  у  іншому
розмірі  не  було, а тому апеляційний суд правомірно  не  визнав
вартість   придбання   товару  прямими  збитками,   обґрунтовано
визначив  їх  у  розмірі дійсної вартості товару і  підстав  для
скасування  постанови апеляційного суду з наведених у касаційній
скарзі мотивів судова колегія не вбачає.
 
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, -
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Одеського
апеляційного  господарського суду від  16.12.2003  року,  -  без
змін.